Представлений на п'яти міжнародних кінофестивалях. Лауреат двох фестивалів у номінації "Найкращий короткометражний документальний фільм".

ТІ, ХТО ВИЖИВ У БОСНІЙСЬКІЙ ВІЙНІ, ПЕРЕДАЮТЬ ПОСЛАННЯ ДЛЯ СВОЇХ ДРУЗІВ З УКРАЇНИ.

Протягом майже чотирьох років, у 1992-1996 роках, боснійські серби тримали в облозі багатонаціональне місто Сараєво, столицю Боснії і Герцеговини. Вони перекрили воду, електрику, припинили доставку пошти та продуктів харчування. Окупанти чекали, що місто здасться, тисячі людей були розстріляні або підірвані.

They began life as Heinz and Manfred, growing up in the village of Hoffenheim, not far from Heidelberg. But history, wearing a brown shirt, descended upon them, and within a few years, Heinz was calling himself Menachem and was starting life over in Israel, and Manfred became Fred when he moved to America. The story of their wartime survival and the fate of their parents is what we tell in this story—and how they made the decision to return to Hoffenheim for a visit.

Хая-Лея народилася в 1920 році в Рівному, яке згодом відійшло до Польщі. Вона виросла в традиційній єврейській родині, вступила до сіоністського молодіжного клубу «Гашомер Гацоїр» і сподівалася емігрувати в Палестину, як і її сестра. Але Радянський Союз окупував східну Польщу у вересні 1939 року і членство Хаї-Леї в «Гашомер Гацоїр» коштувало їй десяти років заслання в Сибір. Її сім'я залишилася, не знаючи, що згодом нацисти заполонять місто після депортації Хаї-Лeї на схід.